top

Жирна війна: з соняшникової олії хочуть зробити конкурента оливкового.

Жирна війна: з соняшникової олії хочуть зробити конкурента оливкового.
date 26.09.2017 category Новини ринку

Жирна війна: з соняшникової олії хочуть зробити конкурента оливкового.

За офіційною статистикою, за 8 місяців 2017 року виробництво нерафінованої соняшникової олії виросло на 38,3%, до 3,3 млн тонн. Мало які виробництва показують таке зростання. При цьому світові ціни на цей продукт за останні три роки впали з $ 1000 / т до $ 700 / т. Одночасно потроху скорочується і внутрішнє споживання. Тому виробники шукають можливості більше заробити, не тільки за рахунок збільшення валу продукції. Зокрема, за рахунок рафінації, дезодорації і подальшої фасування соняшникової олії, так як на ринках цієї продукції ціни демонструють більшу стабільність. Як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому, який забезпечує валютну виручку виробникам.
Як зазначила глава Food & Agri Europe, ING Bank (Нідерланди) Пітернель Бугаард, Україна в останні роки демонструє суттєвий прогрес в олійно-жировій галузі. «Ще десять років тому не можна було і припустити, що Україна встане в один ряд, скажімо, з Аргентиною, яка тоді була номер один в олійно-жировій економіці, і наблизиться до обсягів в 20 млн тонн соняшнику на рік», - розповіла вона.
За статистикою «УкрАгроКонсалт», в сезоні 2016/2017 рр. в світі вироблено понад 180 млн. тонн рослинних масел. Незважаючи на нинішні цілком благополучні показники (перше місце в світі з експорту соняшникової олії, рентабельність соняшнику на рівні вище 60% та ін.), Перед галуззю стоїть ряд проблем, здатних досить суттєво змінити картину в самий найближчий час.
На думку гендиректора УкрАгроКонсалт Сергія Феофілова, українська соняшникова олія ризикує повторити долю цукру. Так, ще 1990 р країна займала перше місце в світі по виробництву цукру і входила в п'ятірку найбільших його експортерів. Однак конкуренція з більш дешевим тростинним цукром, відсутність держпідтримки галузі і інші чинники привели практично до повної втрати цих позицій.
Зараз складається схожа ситуація. По-перше, на формування світових цін на масла сильно впливає виробництво найбільш дешевого продукти - пальмового (його виробництво до 2025 року збільшиться на 20-25 млн. тонн). До його вартості прагнуть і ціни на інші масла.
По-друге, Росія в останні роки нарощує виробництво і експорт соняшникової олії і успішно конкурує з Україною. У Новоросійську розпочато будівництво терміналу з перевалки рослинних олій потужністю 1,5 млн. тонн на рік (плюс діюча перевалка в Тамані потужністю 1,2 млн. тонн на рік).
За даними провідного аналітика OilWorld (Німеччина) Артема Хаммершмідт, в поточному сезоні 2017/2018 рр. в порівнянні з 2016/2017, збільшення обсягів виробництва соняшнику слід очікувати в Аргентині (+0,5 млн т), Туреччини (+0,2 млн т), Китаї та Росії (по 0,1 млн т). В Україні і Канаді, навпаки, прогнозується зниження показників на 1,2 і 0,4 млн т, відповідно.
Щоб протидіяти негативним тенденціям, на його думку, до 2025 року Україні необхідно створити і просунути на глобальному ринку національний бренд соняшникової олії як харчового продукту преміум-класу.
Додатково можна використовувати переваги високоолеінового соняшникової олії при його просуванні на ринку в якості преміум-продукту. Як розповів менеджер по роботі з ключовими клієнтами компанії Syngenta Україна Дмитро Нерода, високоолеінового соняшникову олію не містить трансжирів, має більш тривалий термін придатності і його можна використовувати для тривалої смаження (в 5 разів довше звичайного масла).
З одного боку, за даними експертів, перспективи експорту соняшникової олії як здорового продукту, виглядають заманливо. Так, серед основних споживачів цієї продукції числяться країни Південної Азії (Індія, Бангладеш, Пакистан), ЄС, Китай і США.
Особливо зростання імпорту нашого соняшникової продукту, за даними Артема Хаммершмідт, можна найближчим часом очікувати в Індії, внаслідок введення там податку на пальмову олію.
За даними аналітиків, в цій країні є попит на соняшникову олію як продукт, корисний для здоров'я. Всього Індія імпортує близько 15 млн. Тонн рослинних масел.
Як раніше повідомляла трейдер «Кернел» Руслана Козаченко, Індія і Китай є ключовими країнами для експорту української соняшникової олії. Одна з причин - зростання попиту з боку місцевих споживачів, для яких раніше соняшникову олію за ціною було недоступним.
Широкі перспективи для наших експортерів відкриваються в Африці, де зростання населення і економіки стимулює збільшення споживання продуктів.
У першому півріччі 2017 року Україна експортувала соняшникової олії в понад 100 країн світу на суму близько $ 212 млн, що на 57% більше минулого року. Такі дані наводить Центр підтримки експорту при УСПП.
Хоча в останні два роки Україна нарощує постачання на експорт фасованої продукції.
Наприклад, 80 тис тонн рафінованої та дезодорованої олії у нас купила Малайзія в так званих flex-tank (пластикова ємність, «роздувається» всередині звичайного морського контейнера). Але не ми диктуємо умови, а тому доводиться підлаштовуватися під вимоги замовника.
Так, за даними учасників ринку, по-перше, рафінування, дезодорування і розлив по пляшках вимагають додаткових витрат. А по-друге, на зарубіжних ринках доводиться враховувати різницю в митах. Наприклад, в Індії мито на рафіновану олію набагато вище. Тобто покупцям в країні вигідніше рафінувати масло самостійно, розливати його в пляшки і вже з цим продуктом виходити на ринок.
Крім того, за даними заступника комерційного директора ТД «Майола» Лілії Войтух, знадобиться чимало часу і грошей на реєстрацію торгової марки, сертифікацію в країнах-імпортерах та інше.